Гра «У гості до чарівника» передбачає серію розвивальних ігор, які були створені автором для дітей різного віку. В ігровий комплект входять: ігрове поле, листи із завданнями, методичний посібник. Діти вирушають у гості до чарівника, використовуючи чарівну карту. У цю захопливу подорож можна взяти із собою друзів, батьків, бабусь і дідусів. дорогою мандрівників чекають зустрічі з казковими героями, їм також доведеться долати різні перешкоди, кожному з яких відповідають завдання на розвиток дрібної моторики, уваги, мислення, уяви, довільності тощо. Розвиток дрібної моторики в дітей стимулює розвиток мовлення, а обговорення та виконання завдань у групі або у взаємодії з дорослим сприяє розвитку навичок спілкування.
У методичному посібнику докладно описано алгоритм роботи у формі сценарію занять. Крім виконання вправ, описаних в оновленому варіанті гри, використовуючи поле «У гості до чарівника», ви можете придумувати різні інші види вправ і форми активності під конкретні завдання. Адже робота з картою відкриває простір і для фантазії, і для творчої активності учасників гри. Відштовхуючись від образів і ситуацій, зображених на мапі, діти та дорослі зможуть разом вигадувати, показувати та розповідати свої власні казки, історії чи легенди.

Опис

Гра — одне з найпримітніших явищ у житті людини. Вона робить життя яскравішим, цікавішим.

Неможливо переоцінити значення гри для дитини. В ігровій активності діти відбивають різні боки життя, взаємини зрослих,

приміряють на себе соціальні ролі, розширюють свої знання про навколишній світ, у грі розвиваються уява,

логічне мислення, пам'ять, творчі здібності. Ігрова діяльність є провідною для дошкільнят, вона зберігає свою актуальність і в молодшого шкільного віку.

Один із видатних вітчизняних психологів Д.Б. Ельконін у своїй книзі «Психологія гри» звертає особливу увагу на такі функції ігрової діяльності в психологческому розвитку дитини:

1. Гра впливає на формування мотиваційно-потребносної сфери.

Через неї дитина освоює функції, завдання та сенси діяльності дорослих. У грі поєднуються нові мотиви, які вибудовуються

за ступенем важливості. Надалі ієрархія мотивів стає одним із головних моментів психологічної готовності до шкільного навчання.

2. У грі долається «пізнавальний егоцентризм»: дитинок вчиться дивитися на події з іншого, відмінного від своєї, погляду та співвідносити

свої дії з цим новим знанням. Він вчиться співпрацювати з іншими людьми та координувати з ними свої дії.

3. У грі відбувається перехід від зовнішніх дій із попередньо встановленими нотатками та їхніми закладниками до дій у внутрішньому плані.

«... гра слугує як така діяльність, у якій відбувається формування передпосилок до переходу розумових дій

на новий, вищий етап — розумових дій із опорою на мовлення. Функціональний розвиток ігрових дій вливається в отантогенетичний розвиток,

створюючи зону найближчого розвитку розумових дій».

4. Гра диктує необхідність дотримання певних правил, а це сприяє розвитку довільності дій.